1. Політика і законодавство

1. Стан дотримання природоохоронного законодавства, зокрема положень Водного та Земельного кодексів України (описати випадки порушення і дати інформацію про порушників).
2. Відповідність системи управління водними ресурсами басейновому принципу управління (проаналізувати).
3. Подання скарг до суду і судовий захист у випадках порушення природоохоронного законодавства, зокрема стосовно водоохоронних зон і прибережних захисних смуг (навести приклади).
4. Участь громадськості у прийнятті рішень, які впливають на стан водних ресурсів України (навести приклади).
5. Стан реформування українського законодавства у зв'язку з ратифікацією Україною Орхуської конвенції (проаналізувати, навести позитивні і негативні приклади).

2. Державне управління в галузі охорони довкілля

1. Діяльність органів, відповідальних за управління водним господарством, зокрема Мінекоресурсів України, Держводгоспу, облводгоспів, обласних, місцевих, районних, сільських, селищних Рад народних депутатів тощо (описати проблеми діяльності, оцінити рівень виконання обов'язків, описати головні труднощі і перешкоди для виконання обов'язків тощо).
2. Діяльність органів державного контролю (навести приклади, оцінити ефективність діяльності).
3. Державна екологічна експертиза (оцінити ефективність діяльності).
4. Діяльність місцевих органів влади, в тому числі обласних, місцевих, районних, сільських, селищних Рад народних депутатів з управління водними ресурсами (описати проблеми діяльності, оцінити рівень виконання обов'язків, описати головні труднощі і перешкоди для виконання обов'язків тощо).
5. Місцеві екологічні плани дій (визначити стан розробки і виконання, навести позитивні приклади).

3. Екологічні громадські організації

1. Кампанії і акції громадських екологічних організацій проти екологічно небезпечних проектів, що впливають на стан водних ресурсів України (навести приклади, оцінити ефективність, визначити проблеми).
2. Правові, соціальні та економічні умови діяльності українських НУО, які займаються збереженням водних ресурсів (описати проблеми, навести приклади).
3. Механізми взаємодії НУО та державних органів влади у вирішенні питань, пов'язаних з умовами діяльності НУО (оцінити, навести позитивні і негативні приклади).
4. Стан співпраці громадськості і владних структур у впровадженні політики використання і збереження водних ресурсів в Україні (описати проблеми, навести приклади, оцінити головні перешкоди для встановлення партнерської співпраці, оцінити перспективи і можливі кроки для поліпшення співпраці тощо).
5. Громадські інспектори (роль, можливості, проблеми, приклади діяльності тощо).
6. Саморегулювання в спільноті НУО (створення мереж, зокрема Української річкової мережі, виконання спільних для багатьох НУО проектів, приклади співпраці і конкуренції).

4. Екологічна освіта та інформування.

1. Стан і перспективи екологічної освіти (проблеми, ступінь включення питань екологічної освіти у шкільні програми, позакласне навчання, проблеми екологічного виховання).
2. Участь громадськості у розвитку екологічної освіти (приклади, можливості, роль, значення громадської діяльності для екологічної освіти і виховання, проблеми).
3. Екологічний туризм (приклади, проблеми, перспективи, головні перешкоди).
4. Стан інформування населення з питань захисту довкілля, зокрема стан виконання Орхуської конвенції (навести позитивні і негативні приклади, оцінити проблеми і перспективи).

5. Управління природними ресурсами.

1. Стан і перспективи охорони та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття водних екосистем (проаналізувати, окреслити проблеми).
2. Охорона природних ресурсів у заплавах малих річок (проблеми; відновлення природних комплексів річкових долин; вплив меліорації, руслових робіт, будівництва гребель; приклади комплексного використання природних ресурсів).
3. Створення природоохоронних територій та елементів екомережі України на прикладі річкової мережі (оцінка процесу, проблеми).
4. Водокористування (регіональні особливості, проблеми, заходи з удосконалення тощо).
5. Вплив лісогосподарської політики на стан водних об'єктів (проблеми, приклади негативного впливу, перспективи покращення).
6. Збереження і менеджмент водно-болотних угідь (наявність менеджмент-планів, проблеми, участь громадськості, перспективи збалансованого використання тощо).
7. Вплив господарської діяльності у Карпатах на стан водних ресурсів (аналіз, проблеми фактори, які заважають їх вирішенню).

6. Фінансово-економічні питання

1. Фінансування заходів із збереження водних ресурсів: центральний і місцеві бюджети (наявні обсяги фінансування, необхідні обсяги, приклади невиділення чи недостатності коштів на обґрунтовані запити, фінансові потреби, приклади нецільового використання коштів).
2. Використання природоохоронних коштів (приклади нераціонального використання, схема прийняття рішень щодо використання коштів, оцінка потреб).
3. Стан інформування про фінансування (наявність чи відсутність інформаційних повідомлень про бюджетні кошти або про тендери на виконання робіт, політика інформування на центральному і місцевому рівнях).
4. Участь громадськості у бюджетному процесі (громадський моніторинг, приклади підготовки пропозицій, приклади впливу на формування центрального і місцевих бюджетів).
5. Стан фінансування НУО (законодавчі проблеми, приклади використання бюджетних коштів, проведення конкурсів, реалізація проектів).

7. Міжнародне співробітництво.

1. Стратегія і форми допомоги міжнародних організацій Україні (недоліки, позитивні сторони, рекомендації щодо покращення).
2. Участь громадськості у Програмі ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра.
3. Аналіз ефективності міжнародних природоохоронних програм.
4. Участь українських НУО в процесі "Довкілля для Європи".
5. Оцінка екологічних аспектів процесів глобалізації.

1. Це проект структури документу, в якому неможливо охопити усе різноманіття проблем, пов'язаних з політикою збереження і використання водних ресурсів. Можливо, деякі розділи і підрозділи не потрібні, а інші, навпаки потребують розширення.
2. Цей проект структури документу створює широкі можливості для вибору. Немає потреби кожній організації давати інформацію у кожний розділ і підрозділ. Буде достатньо, якщо організація вибере ту проблему, яка найбільше її хвилює, з вирішення якої вона має найбільший досвід, з приводу якої вона неодноразово зверталася до центральних або місцевих органів влади. Власне, кожна організація може сформувати свою оцінку, ґрунтуючись на своїх зверненнях і результатах акцій.