Шановні
Анатолію Кириловичу та Василю Григоровичу!
Наша організація ще раз звертає Вашу увагу на те, що сучасний стан розвитку суспільства характеризується значним зростанням техногенного тиску на природу, негативним впливом діяльності людства на динаміку біосферних процесів, що призводить до забруднення довкілля (наприклад, лише одна четверта частина території України є помірно забрудненою або умовно чистою), деградації природних ландшафтів, вичерпання ресурсів, масового вимирання тваринних і рослинних видів. Спроби розв'язати складні екологічні проблеми шляхом модернізації технологій без формування належної екологічної свідомості громадян загальмовують розвиток негативних процесів, але припинити їх не зможуть. У цих умовах з усією очевидністю постає проблема формування екологічного світогляду та екологічної культури за допомогою екологічної освіти та виховання.
У багатьох країнах світу (США, Франція, Німеччина, Японія, Нідерланди, Велика Британія тощо) впроваджуються різні системи екологічної освіти та виховання, які охоплюють шкільне навчання, вищу освіту, а також різні форми неформальної освіти. На жаль, в Україні функціонує декларативна модель екологічної освіти, яка постає як знецінена та безцільова сукупність абстрактних приписів і рекомендацій. Існує невідповідність екологічної ситуації в Україні здатності та зусиллям українського суспільства вирішити екологічні проблеми. Фінансова ситуація в Україні призвела до того, що практично не діє економічний механізм забезпечення неперервної екологічної освіти і охорони природи, а лише висловлюються застереження щодо екологічної кризи та наміри щодо поліпшення стану довкілля. Нині в Україні екологічна освіта здійснюється на міжпредметній основі і ґрунтується на припущенні, що кількість природничих знань закономірно переходить у якісно-екологічну свідомість. Як наслідок, засвоєння екологічних знань учнями і студентами, формування їхньої екологічної свідомості відбувається безсистемно і значною мірою залежить від кваліфікації та сумління педагогів.
1992 року світове співтовариство схвалило ідею сталого розвитку як основного принципу впровадження екологічно збалансованих стосунків суспільства з природою. Україна приєдналася до усіх угод із забезпечення сталого розвитку. Зараз у Верховній Раді України розглядається Програма сталого розвитку України. Проте в програмах загального або спеціальної освіти відсутні поняття про принципи сталого розвитку та способи його впровадження.
Українські громадські організації неодноразово звертали увагу урядових структур на негативний стан екологічної освіти в Україні. Зокрема, 8 вересня 1999 р. було проведено спеціальне засідання Громадської ради при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, на якому відзначалося, що проблема екологічної освіти є вкрай актуальною і має велике значення для сьогодення та майбутнього України. Стан і проблеми екологічної освіти в Україні, а також шляхи їх вирішення обговорювалися під час неодноразових зустрічей представників Світового Банку та громадських організацій України, які відбулися у 2000 р. з метою обговорення "Стратегії Світового Банку в питаннях допомоги в Україні". Ці ж питання обговорювалися на Першій Всеукраїнській конференції екологічної громадськості "Екологічна політика: погляд громадськості" 15-16 грудня 2000 р., на Першій робочій зустрічі Української річкової мережі 27-30 червня 2001 р., на багатьох інших конференціях і семінарах. Результатами роботи цих форумів громадськості стали звернення до Міносвіти України щодо необхідності введення екологічної освіти в систему вищої та середньої освіти України в якості базового компонента.
Ми закликаємо Вас, шановні Анатолію Кириловичу та Василю Григоровичу, сприяти негайному вирішенню питання про введення екологічної освіти і виховання в систему вищої і середньої освіти України в якості базового компонента і просимо вжити відповідних заходів для вирішення цього питання.
Зі свого боку ми будемо робити все від нас залежне, щоб привернути увагу світової громадськості і міжнародних організацій до цієї надзвичайно важливої проблеми. Ми будемо наполягати на тому, щоб одним з ключових питань порядку денного 5-ої Всеєвропейської конференції Міністрів охорони навколишнього природного середовища "Довкілля для Європи", яка відбудеться у Києві у 2003 році, було питання екологічної освіти.
З повагою,
(Підпис керівника організації – члена Української річкової мережі)
|
